Rev. olexa  Harbuziuk Legacy

Пастор олекса Романович Гарбузюк

Maria and Joseph Skula pose while attending the wedding of Katherine Yakimow and William Stepaniuk on May 19, 1951. (Thanks to Victoria Waters for providing this photo.)

Joseph Skula, founder of Chicago church

Joseph Skula -- a man on a mission


(A biographical sketch of  the founder of the Ukrainian Baptist Church of Chicago in 1915.)
    


   Joseph Skula (Йосип Шкула) had a missionary zeal for spreading the Gospel message among people from his homeland – Ukraine, where he was born in 1885.  He immigrated to the United States in 1909 at the age of 23 from the city of Ternopil, which then was under Austrian rule. He settled in Chicago and accepted Jesus Christ as his personal savior in 1913 in a Czech church, where he was baptized. Then he began witnessing to Ukrainians wherever he encountered them. 
    He began holding church services in 1915 in Chicago, paying $30 monthly to rent a hall. He passed out tracts on the streets of Chicago and in parks. Brother Skula earned his living as a factory worker.
     He visited Ukraine before World War II. Brother Skula financed the printing of tracts, books, brochures and booklets about religious subjects. Perhaps his biggest project was financing the printing of the Ukrainian evangelical hymnal “Regeneration” (Євангельський співаник Відродження) in 1954.  The hymnal contained 777 songs and was the standard pew hymnal of many congregations for at least 40 years, and was in use even after a new hymnal -- “Evangelical Songs” (Євангельські Пісні) -- was published in 1997.  
   He helped sponsor Rev. Olexa Harbuziuk from Germany in the summer of 1949 to be the pastor of the Ukrainian Baptist Church of Chicago, which at that time had 18 members. According to a church letter dated April 7, 1952, Brother Skula was the chairman of the church council. The secretary was Nick Hanchar (Микола Ганчар). The treasurer was Joseph Yakimow (Йосип Якимів). The associate minister was John Z. Barchuk (Іван Барчук). The letter was an appeal for donations to help pay for the building at 1042 N. Damen Avenue that was purchased March 31 for $50,000 with a 10-year mortgage. The church had collected $10,000 up to that point. 
   Brother Skula had three daughters and one son, Edward. Joseph died on June 1, 1962. Maria Skula died September 11, 1986 in California.

Йосип Шкула – Joseph Skula

(Він заснував Українську Баптистську Церкву в місті Чікаго 1915-го року) 

    Всі українські віруючі, а особливо щирі любителі друкованого рідного слова, добре пам’ятають тихого і спокійного брата Йосипа Шкулу. Вони залюбки читали його книжечки ще в рідному краю, а також на чужині. Одночасно читали його глибокі духовні статті в різних українських духовних журналах, бо брат Й. Шкула все своє трудолюбиве життя тільки дбав про те, щоб служити нашому братству рідним друкованим євангельським словом.
   Брат Й. Шкула народився в Західній Україні 18 травня 1885-го року. Молодим юнаком приїхав до Сполучених Штатів Північної Америки року 1909 і поселився в великому місті Чікаго. Нова країна, нові обставени життя не збили з дороги цього юнака, а навпаки – поставили його  на нову і правдиву дорогу. Він там почув живу проповідь Божого Слова, навернувся до Господа року 1913-го і від того пам’ятного для нього дня жив, працював і діяв самовіддано для Господа.
   Про життя брата Й. Шкули мені відомо дуже мало, а одночасно відомо й багато. Чимало разів ми зустрічалися з ним на різних конференціях, і завжди після такої зустрічі я відчував велике душевне вдоволення. Він належав до тих людей, яких сьогодні на світі дуже мало -- щирих, самовідданих, що понад своє життя люблять Господа.
   Пізнавши Бога, брат Й. Шкула бажав, щоб інші люди  також Його пізнали. Але він не мав богословської освіти, не покінчив також вищих світських наук, не був обдарований красномовством, але мав усе найголовніше для духовної праці, -- чисте бажання свідкувати людям про Христа, щире серце і любов до погибаючих грішників. І те зробило його великим духовним робітником на українській баптистській ниві.
   Увесь час брат Й. Шкула працював на різних тяжких роботах у Чікаго, а коли приходив з праці додому, тоді брав духовну літературу, йшов на рухливі вулиці міста або до парку і роздавав людям друкований духовний хліб. При тому розмовляв з людьми і запрошував їх на баптистські богослуження. Таким чином вулиці і парки м. Чікаго стали полем духовної праці брата Й. Шкули.
   Тяжко працюючи фізично, брат Й. Шкула доробився великого маєтку, але склав він цей маєток не для того, щоб потім безтурботно прожити свої старші літа, а для того, щоб віддати його на Боже діло. Він бачив, що збирачів маєтків є багато, бачив кінець життя таких людей, а тому відвернув своє серце від мамони цього  світу, присвятивши  себе для вищої мети.
   Перед другою світовою війною брат Й. Шкула поїхав за свої власні гроші до Галичини і побачив там велике духовне поле, побачив людей, які називали себе християнами, але життя провадили гірше поганського. Йому стало жаль тих людей. Він повернувся до Чікаго, а тоді почав багатьма тисячами друкувати невеличкі книжечки для безплатного розповсюдження і розсилати їх по всьому світі, а зокрема в Західню Україну, де вже провадилася духовна праця між нашим народом. Нам на землі тяжко сказати, які були овочі тієї праці, але вічність про них скаже. Одне ми знаємо, що література брата Шкули ходила по Західній Україні від міста до міста, від села до села і успішно виконувала те завдання, для якого вона друкувалася.
  Брат Й. Шкула друкував не тільки дрібну духовну літературу для безплатного розповсюдження, але він видав низку більших книжок, які досі не друкувалися нашою мовою. Видав цінну працю Джона Буньяна «Духовна війна» в перекладі д-ра Ів. Кмети, «Лябіринт світу і рай серця» відомого чеського письменника Яна Коменського. Потім вийшла в перекладі  з чеської мови чудова книжка п. н.: «Отець Чиннікій», а також цінна праця проф. Г. Інграма: «Цар із дому Давидового» й інші книжки. Усі ці книжки відомі  в світовій духовній літературі, але для наших людей деякі з них були незнані. І тільки завдяки братові Й. Шкулі вони вийшли українською мовою і розійшлися по всьому широкому світі.
  Своїми цінними книжками брат Й. Шкула ще за свого життя побудував собі між нами великого нерукотворного пам’ятника. Але найбільш цінний і тривалий пам’ятник,  який стоїть і вічно стоятиме в нашому братстві, -- це український духовний співаник з нотами п. н. «Відродження», який вийшов у Чікаго з друку 1954-го року. Він видав його за свої тяжко запрацьовані гроші, але видав не з метою повернути за нього гроші, а з метою дати нам нашу рідну євангельську пісню.
  Цей вірний слуга Божий працював у своїй ділянці розповсюдження духовної літератури до останніх днів свого  життя. Незадовго перед його смертю в Українській Баптистській Церкві міста Чікаго відбувалася ділова конференція нашого американського братства. Брат  Й. Шкула сидів при вході до молитовного дому, радісний і щасливий, що рідне його братство розрослося в велику таку силу. Біля нього стояв столик, а на столику лежало повно різної духовної літератури для розповсюдження. Це була, власне, ділянка його праці і він її щиро пильнував.
   І це була остання його конференція, остання також його праця. Дня 1-го червня 1962-го року невтомний цей сіяч рідного друкованого євангельського слова відійшов у вічність. Віруючі з Української Баптистської Церкви в Чікаго, яким він зробив безліч добра, гідно відпровадили свого заслуженого працівника й мецената на вічний спочинок.


(написав Михайло Подворняк в книзі «Небесний Дім» накладом Християнського видавництва «Дорога Правди», 1965)

(written by Michael Podworniak in the book “Heavenly Home,” published by “Doroha Prawdy” in 1965)


Брат Йосип Шкула

(Ця стаття з'явилася в журналі «Післанець Правди» ч. 5-6 1955)

     Брат Йосип Шкула народився 18 травня 1885 року у Західній Україні, у Галичині. Приїхав до Чікаґо 1901 року. 1913 року навернувся до Господа в чеській Церкві, де й прийняв святе за вірою хрищення.
   Незабаром почав проповідувати радісну Новину своїм землякам, українцям Чікаґо.
   Улаштував зібрання, де відбував Богослуження при участі пари перших навернених. За залю сам платив 30 долярів місячно, працюючи тяжко на фабриці, як звичайний робітник.
   Згодом його щирість і ревність пізнали не тільки земляки, але й чужинці.  Деякі, може, щоб поглузувати з нього, прозвали його «святий Йосип!» – голі Джо; колись в Антіохії перших віруючих в Христа прозвали «помазанцями», цебто «християнами». Це ймення християн із глумливого зробилося благословенним для них. Так і для Брата ймення «голі Джо» згодом зробилося почесним; робітники фабрики вимовляють по цей день це ймення з пошаною та з любов’ю.
   Надаремно б ви шукали в фабриці, де брат працює, Йосипа Шкулу: такого ніхто там не знає. Але назвіть лише «голі Джо», і зараз же його покличуть, причому не тільки до нього, але й до вас віднесуться з любов’ю та з пошаною.
   Бо брат Йосип Шкула своїм життям, поведінкою й християнським прикладом потрапив викликати в людей не тільки пошану до Господа та Євангелії, але й до тих, хто Христа та Його Слово визнають і люблять.
   Має Йосип Шкула чотирьох дітей: трьох дочок і сина. Усі дорослі й усі вірують у Господа Бога, як також вірують і їхні родини.
   Вони всі в ці радісні для них і для нього дні вітають його та бажають йому від Господа щастя та благословення, та дякують йому за те, що він своєю гарячою вірою в Бога та в Біблію привів їх усіх до цієї віри.


Дружина і Діти